Щоб відчути діафрагму, потрібно покласти долоні в зону сонячного сплетення, видихнути весь запас повітря, а потім зробити глибокий вдих так, щоб відчути м’язи живота. Груди і плечі при цьому не повинні ворушитися.
Діафрагма – це куполоподібна структура, що складається з м’язів і фіброзної тканини, яка відокремлює грудну порожнину від черевної порожнини. Купол діафрагми спрямований догори. Вища поверхня купола утворює дно грудної порожнини, а нижня утворює верх черевної порожнини.
Набираємо повітря в діафрагму і на видиху починаємо тихесенько “хихикати”, не відкриваючи рота. Має вийти дуже мило. Після видиху, знову робимо вдих діафрагмою і на видиху вже пробуємо відкривати рот. Намагаємося контролювати ваш сміх, від тихого до гучного заразливого сміху.
Діафрагмальне дихання, також зване черевним диханням, пов’язане з використанням рухів діафрагми і черевних м’язів для досягнення повного глибокого дихання. Загальна проблема, пов’язана з діафрагмальним диханням, полягає в тому, що більшість людей намагаються робити глибокі вдихи і видихи занадто швидко.
