ВЕДУН, -А, м. Устар. Знахар, чаклун. Де ведуни з ворожками Чарують злаки на полях, І відьми тішаться з чортами У дорожніх снігових стовпах.
Відьма (від ін. слов'янського "відати" – знати) – жінка, яка практикує магію, відомство. Слов'янське слово «відьма, відуне, ведунка» має давньоруський корінь «вед», що має значення: «відати» («знати»).
Ведунья, Ведуниця – ворожка, відьма, відьма; знахарка у слов'янських повір'ях. У історико-літературних пам'ятниках (текстах грамот, присяг, у документах судових процесів) ведунами і ведунями називають як відьом і чаклунів.
