кулаки заможні селяни, які використовують найману працю, сільська буржуазія, спекулянти. Радянські дослідники відносять до ознак куркульства «експлуатацію найманої праці, утримання торгово-промислових закладів, лихварство».
У селах прізвисько закріпилося за тими, хто розбагатів на торгівлі та лихварстві. Кулаки зазвичай не працювали в полі: вони позичали односельцям зерно та гроші, давали в оренду коней для обробітку землі, а натомість вимагали вагому частину врожаю — така розплата наприкінці зими незмінно призводила до нових позик.
Кулаки – в Росії до Жовтневої революції — заможні селяни, які користуються найманою працею (селяни-роботодавці), а також зайняті у сфері перепродажу готового сільгосптовару, лихварства, посередництва.
У 1920-х роках поняттякулаквизначалося чітко: селянин, який використовує в господарстві найману працю. У ході колективізації питання, кого рахувати кулаком, був повністю відданий на відкуп місцевої влади.
