Виникнення перших професійно-етичних кодексів відноситься до періоду ремісничого поділу праці в умовах становлення середньовічних цехів ХІ-ХІІ ст. Саме тоді вперше констатують наявність у цехових статутах низки моральних вимог щодо професії, характеру праці, співучасників з праці.
Етика є однією з найдавніших і найзахоплюючих областей людського знання і виникла на рубежі V-IV ст. до зв. е. Офіційно її родоначальником вважається Арістотель.
Одним із перших професійних етичних кодексів стала клятва Гіппократа кодекс лікарів. Масове виникнення професійних кодексів у Європі належить до періоду виникнення ремісничих цехів у XI—XII ст.
Професійна етика, виникнувши спочатку як прояв повсякденного, повсякденного морального свідомості, надалі розвивалася з урахуванням узагальненої практики поведінки представників кожної професійної групи.
