Ціль дії – насичення вина киснем та видалення осаду. Тим не менш, майже кожне вино покращиться після деякої аерації, чи то в графині, чи завдяки швидкому обертанню в келиху.
Згідно з Mental Floss, ідея про «дихання» вина з'явилася через додавання в напій сірки. Сірка дозволяє провину довше зберігатися, але у великих кількостях вона надає напою неприємного аромату. Контакт із повітрям допомагає видалити цей запах і позбавляє осаду, який накопичується на дні пляшки.
Ви можете заперечити, що перелите в декантер вино «дихає», що дозволяє йому найповніше розкрити свої аромат та смак. Так, ви маєте рацію, насичення киснем йде на користь практично будь-якому вину (білому, червоному, рожевому, ігристому), але для цих цілей можна скористатися й іншим аксесуаром вина – Аератором.
А щодо «подихати» – так, вино під гвинтом не дихає, але більшості вин, які ми зазвичай п'ємо, буде достатньо 10-15 хвилин у відкритому вигляді і ще кілька хвилин у келиху, щоб впоратися з наслідками герметичного існування.
