Літери БНД означають «бітум нафтовий дорожній», цифри-дроби 40/60, 60/90 тощо. вказують на допустимі для марки межі показників глибини проникнення стандартної голки при 25 ° С, що побічно характеризують в'язкість бітуму.
Що вказує марка бітуму?
На практиці маркування будівельних бітумних матеріалів має такий вигляд: БН-50/50, БН-70/30, БН-90/10, де: перші дві літери "БН" означають «бітум нафтовий»; цифри першої пари – це показник температури розм'якшення бітуму, другої пари – умовна твердість холодного бітуму.
Який бітум вважається в'язким?
В'язкі дорожні нафтові бітуми є горючими речовинами з температурою спалаху вище 220 °З мінімальною температурою самозаймання 368 °З за ГОСТ 12.1.044. 1.2.3.2. Гранично допустима концентрація парів вуглеводнів бітумів повітря робочої зони 300 мг/м3 – відповідно до ГОСТ 12.1.005.
Що таке дорожній бітум?
Бітум нафтовий дорожній БНД – це продукт, що отримується за допомогою окислення залишків атмосферно-вакуумної нафтоперегонки та селективного поділу нафтопродуктів.
Що означає Бнд 90130?
Бітум нафтовий дорожній 90/130 – матеріал, який широко використовується під час проведення ремонту та будівництва дорожнього полотна. Цю марку бітуму можна використовувати у всіх п'яти дорожньо-кліматичних зонах нашої країни за середньомісячної зимової температури від -20 до +5 °С.
Як визначити марку нафтового бітуму?
Літери БНД означають «бітум нафтовий дорожній», цифри-дроби 40/60, 60/90 і т. д. вказують на допустимі для марки межі показників глибини проникнення стандартної голки при 25 °С, що побічно характеризують в'язкість бітуму.
Навіщо потрібні різні марки бітумів?
Марка бітуму визначається залежно від його призначення з урахуванням параметрів твердості, температури розм'якшення та показника розтяжності. Перша цифра маркування означає температуру розм'якшення бітуму, Друга цифра визначає його пенетрацію (тобто твердість у застиглому стані).
Що таке нафтові бітуми?
Нафтовий бітум: це твердий або рідкий водонерозчинний органічний матеріал, що є сумішшю вуглеводнів та їх сірчистих, кисневих і азотистих похідних; до його складу входять асфальтени, смоли та олії; одержують із залишків від перегонки смолистої нафти, крекінгу та очищення олії.
