АВТОНОМІЯ, -і, жен. Право самостійного здійснення державної влади чи управління, надане конституцією якої-н. частини держави; самоврядування. Федеративна а.
Як зрозуміти автономію?
Автономія (ін. -грец. αὐτονομία букв. «самозаконня» ← αὐτος + νόμος) – самостійність, здатність або право суб'єкта діяти на підставі встановлених (зроблених, складених ним самим) принципів.
Що таке повна автономія?
Право самостійно вирішувати справи внутрішнього законодавства та управління; самоврядування.
Що означає бути автономною людиною?
Здатність особистості діяти виходячи з власних переконань, вміння діяти незалежно від думки інших, навіть авторитетних людей чи групи, самостійно і незалежно вибирати мотивів, цілей, стилю поведінки тощо. Автономна людина – господар свого життя, себе, своїх ресурсів.
Що таке автономна держава?
автономна республіка чи інша автономна одиниця, що має статус держави з характерними йому рисами (тобто. свої конституція, законодавство, територія, громадянство, вищі державні органи, певна бюджетно-податкова самостійність та ін.)
Як називається право на автономію?
АВТОНОМІЯ, у сенсі певна ступінь самостійності установ чи територіальних спільностей. У конституційному праві автономією називають право території самостійно здійснювати державну владу у межах, наданих їй конституцією (див.
Як розшифровується основний принцип МПП Автономія волі в договірному праві?
В силу принципу автономії волі у міжнародному приватному праві сторони договору можуть під час укладання договору або у подальшому вибрати за згодою між собою право, яке підлягає застосуванню до їх прав та обов'язків за договором (договірний статут).
Які види автономій ви знаєте?
Основними є територіальна та культурно-національна (персональна) автономії. Територіальна автономія створюється за національною ознакою (етнотериторіальна автономія) або з урахуванням особливостей побуту, традицій, культури населення конкретної території у місці компактного проживання етнічних чи інших груп.
