Являв собою ковчег (переносний ящик), у якому зберігалися кам'яні скрижали Завіту з десятьма заповідями (а згідно з новозавітним Посланням до Євреїв, також посудина з манною і жезл Аарона).
Поруч із Ковчегом зберігався сувій Тори, написаний самим Мойсеєм. Також у святих святих зберігалася посудина з манною, розквітлий жезл Аарона, ялин помазання, а згодом також і золоті дари филистимлян. До святих святих дозволялося входити одному первосвященику і лише раз на рік, на Йом Кіппур.
Скрижалі Завіту зберігалися у Ковчезі Завіту, що знаходився в Скінії. Згодом Ковчег Завіту був встановлений Соломоном у побудованому ним Єрусалимському храмі.
Згідно з Біблійною енциклопедією Брокгауза, ніщо не вказує на те, що ковчег причепився саме до сучасної гори Арарат. Відомий радянський сходознавець І. Ш. Шифман пише, що «огласовка „Арарат“ — пізня, вперше засвідчена в Септуагінті.
