Після централізації фінансової системи внаслідок реформи Олени Глинської дорівнює 6 московським денгам (московкам) чи 3 денгам новгородським (новгородкам). З 1654 по 1718 карбувався в реальній монеті. Пізніше «алтин» народно-повсякденна назва монети номіналом «три копійки», а п'ятиалтинний – "п'ятнадцять копійок".
Алтин – 3 копійки. А був ще п'ятиалтинний – 15 копійок. Грош – Це дві копійки, алтин – три. Отже, приказка говорить про людину, яка не мала в кишені і двох копійок, а раптом з'явилося цілих три.
Алтин з часом зник з російської лічильної системи, так само як і гріш, гроші, полушка, пул, куни, мордки. У 1721 році, вводячи в звернення нове слово «монета», Петро взагалі заборонив вживати в рахунку алтин.
Монета алтин, алтинник або три копійки – це традиційний номінал російської грошової системи. Це рахункова грошова одиниця, яку вперше почали карбувати на Русі за царя Олексія Михайловича в 1654 з міді. У 1704 році за Петра I почалося карбування алтинників зі срібла, яке тривало аж до 1718 року.
