Перезаряджався мушкет у середньому приблизно півтори – дві хвилини.
Мушкетон – це історична кавалерійська рушниця. Його дульна частина завершується розтрубом – воронкою. На відміну від мушкета у мушкетона короткий ствол, через що ця рушниця здається легшою. Своєрідна будова ствола давала змогу заряджати зброю дрібною картеччю або рубаними шматками свинцю.
Основними її складовими були ствол для спрямування польоту кулі, ударний кремінний замок із пороховою полицею для займання заряду, шомпол для досилання кулі та ложа для скріплення всього цього разом. Патрон до мушкета являв собою кулясту кулю і пороховий заряд згорнуті разом у паперовій обгортці.
Перші мушкети стріляли з упору за допомогою сошки – підставки, на зразок штатива для фотоапарата. Сошку вбивали в землю, на неї вкладали мушкет – тепер можна стріляти, бо зробити постріл, тримаючи у висячому положенні цю семикілограмову залізяку, дуже непросто.
