Об’єктивна реальність – це те, що існує поза свідомістю людини: простір, час, рух; суб’єктивну реальність можна визначити як явище свідомості, відчуття, сприйняття людиною будь-чого і все те, що з цим пов’язано.
Об’єктивність – ставлення до об’єкта (явища) і його характеристик, процесів, як до незалежного від волі та бажання людини. Об’єктивність передбачає наявність знань як таких про об’єкт (явище).
Реальність (від лат. realis – речовий, дійсний) – філософський термін, що вживається в різних значеннях як таке, що існує взагалі; об’єктивно явлений світ; фрагмент універсуму, який становить предметну галузь відповідної науки; об’єктивно наявні явища, факти, тобто такі, що існують справді.
