Груша звичайна, або дика груша (лат. Pýrus commúnis) – один із видів роду Груша, поширений на території від Східної Європи до Західної Азії. Pyrus balansae Decne. Pyrus bourgaeana Decne.
Груша звичайна, дика, лісова – дерево з родини рожевих, – розповідає біологиня Марія Савчук. – Її функціональність вражає. Це харчова, деревна, медоносна, лікарська, фітонцидна, фарбувальна, декоративна і навіть меліоративна рослина. Вона тіньовитривала і морозостійка.
Груша відварна має сечогінну, жарознижувальну, антисептичну дії. З цією ж метою використовують і грушевий відвар, він рекомендується за нирковокам’яної хвороби. Сік і відвар плодів застосовують як сечогінний засіб і призначають у разі жовчнокам’яної хвороби. Унікальна властивість груші – вона природний антибіотик.
З її листя і плодів роблять компоти, лікувальні відвари, чаї. До складу дикої груші входять пектин і дубильні речовини, які чинять закріплювальну дію, знищують патогенні мікроорганізми. Це дає змогу використовувати дику грушу в разі розладів шлунка.
