Ευαγγέλιον κατά Μάρκον, Лат. Evangelium secundum Marcum) – друга книга Нового Завіту та друга з чотирьох канонічних Євангелій. Найкоротший із чотирьох Євангелій. У Новому Завіті слідує після Євангелія від Матвія і перед Євангеліями від Луки та Івана.
Найбільш раннім джерелом, що згадує чотири канонічні Євангелія, є твір Іринея Ліонського «Викриття та спростування лжеіменного знання (Проти єресей)». У цьому творі за іменами авторів називаються чотири Євангелія: Матвія, Марка, Луки та Іоанна
Євангеліє від Луки Життя Христа у Луки викладається переважно з історичного боку, розповідь відрізняється докладністю і докладністю, наводиться велике кількість притч Христа, за обсягом Євангеліє від Луки – найдовша книга Нового Завіту.
Біблія (від грец. βιβλία – книги) – це зібрання книг Старого та Нового Завіту. Євангеліє є частиною Нового Завіту і, відповідно, частиною Біблії.
