Викрадення нареченої, або шлюб умиканням, – практика викрадення наречених і насильницького одруження, поширена на Кавказі, в Киргизії, Казахстані, Ефіопії та інших країнах, де збереглися подібні звичаї. На сьогоднішній день у більшості країн світу вважається злочином, а не законним видом шлюбу.
На Кавказі традиція, коли чоловік краде наречену, існує вже кілька століть. Іноді це спроба закоханої пари піти проти волі батьків; буває, що це відбувається за домовленістю родичів обох сторін, але часто наречену відвозять без згоди батьків та її самої.
Іслам забороняє красти наречену, навіть якщо сама наречена згодна на цей крок. Окрім правоохоронців із цим явищем бореться і духовенство – муфтіят Дагестану виніс рішення, що імами не мають права укладати нікях (ісламський шлюб) із викраденою дівчиною.
Після приїзду на «наречену» одягається хустку, накривається святковий стіл, молоді жінки починають хвалити нареченого, яке тітоньки і бабусі приймаються вмовляти дівчину погодитися на укладення шлюбу.
