Почнемо з того що логопеди не ставлять діагнози (Цим займаються лікарі), а пишуть логопедичні висновки. Тому слід розрізняти так звані клінічні діагнози (алалія, дислалія, дизартрія, ринолалія, афазія, заїкання) та логопедичні висновки (ОНР, ФФН, ЗРР, ФНР, ЛГНР).
У логопедичному висновку визначаються: 1) ступінь системного недорозвинення мови, 2) порушення мовлення, 3) порушення письмової мови. * Системне недорозвинення мови середнього ступеня при розумовій відсталості. Стерта форма псевдобульбарної дизартрії.
Логопед – Фахівець, який займається усуненням мовних порушень у дітей без особливостей у розвитку (порушення вимови звуків, складової структури слова, мовного слуху та зв'язного мовлення).
