Запущено 24 квітня 1990 року. Розміщення телескопа в космосі дає можливість реєструвати електромагнітне випромінювання в діапазонах, у яких земна атмосфера непрозора; насамперед – в інфрачервоному діапазоні.
Телескоп (від ін. -грец. τῆλε [tele] “далеко” + σκοπέω [skopeo] “дивлюся”) – прилад (астрономічний інструмент), за допомогою якого можна спостерігати віддалені об’єкти шляхом збирання електромагнітного випромінювання (наприклад, видимого світла).
Земна атмосфера затримує гамма-випромінювання, рентгенівське та ультрафіолетове випромінювання космічних об’єктів. Щоб без атмосферних перешкод вивчати віддалені космічні об’єкти, телескопи виводять на орбіту.
Телескоп фокусує світлові промені та створює зображення Щоб створити чітке зображення, лінзи та дзеркала телескопа збирають спіймані промені в одну точку – у фокус. Якщо світло не зібрати в одну точку, зображення виявиться розмитим.
