Цитата з книги «Недоук» Пані Простакова. Прочитайте його самі! Ні, пані, я, завдяки Богу, не така вихована. Я можу листи отримувати, а читати їх завжди наказую іншому.
Скотинін. Я? Я зроду нічого не читав, Сестрице! Бог мене позбавив цієї нудьги.
Скотинін. Та хіба дворянин не вільний побити слугу, коли захоче? Правдін. Коли захоче!
З ранку до вечора, як за язик повішений, рук не покладаю: то лаюся, то б'юся; тим і хата тримається, мій батюшка. Правдін (у бік). Незабаром він триматиметься іншим чином. Митрофан.
