П. Павлов з'ясував, що темперамент залежить від однієї з цих властивостей, як від їх поєднання. Таке поєднання властивостей нервової системи, яке визначає і індивідуальні особливості умовно-рефлекторної діяльності; темперамент, він назвав типом нервової системи.
Темперамент (від латів. temperamentum – належне співвідношення елементів) – індивідуальні особливості людини, що визначають динаміку її поведінки та психічних процесів. Є нервовою структурою людини, закладеною від народження.
Темперамент відбиває формальні сторони перебігу психічних процесів та його прояви у поведінці, не торкаючись їх змісту (предметної спрямованості, емоційного тла тощо. п.). Характер ж визначає саме той зміст, який може бути представлений у різному за типом темпераменту поведінці.
