Пристрій та розвиток Кремінь повинен висікти іскру, ударившись об рифлену сталеву пластину (книво). Іскра займає невелику кількість пороху (затравку), поміщену на полицю. Через отвір затравки в стовбурі полум'я досягає основного порохового заряду і відбувається постріл.
Основою крем'яного замку став ранній іскровий ударний замок. У перших зразках кресало і кришка порохової полиці були єдиним цілим. Частина ударно-спускового механізму – шепотіло рухалося по вертикалі і входило у два вирізи в кісточці – диску, укріпленому на одній осі з курком.
Заряджали зброю за схемою: спочатку паперовий патрон, що містить порох та кулю, розривали зубами, в російській армії навіть існувала команда «скуси патрон», і висипали трохи пороху в спеціальний отвір. Потім курок ставили на запобіжний взвод.
